Заступник голови Патріаршої комісії у справах молоді УГКЦ отець Роман Демуш під час дискусій на Європейському симпозіумі про молодь «Встань! Христос кличе тебе», який відбувався в Кракові 20-23 жовтня, виступив із промовою про українську молодь.
Священник виокремив три важливих думки:
“Я не маю страху, бо моя , українська, молодь не має страху”
Я не маю страху плакати і молотися, мені не соромно просити, бо українська молодь, моя молодь, не має страху і сорому помирати за своїх рідних, близьких, захищаючи добро, правду і життя.
“Українська молодь радикально переживає заповідь любові до ближнього”
У межах цих кількаденних дискусій ми говоримо про непорозуміння між Церквою і молоддю. Так виглядає, що є проблема в комунікації ― ми не розуміємо мову одні одних.
Та маємо запитати себе: можливо, не молодь нас не розуміє, а ми не розуміємо молоді. Адже, коли говоримо про випадки у Європі, коли церкви ― порожні, церкви ― зачинені, а водночас є жива віра, яка проявляється в справах. Дивний феномен!
Сьогодні маємо яскравий приклад української молоді, яка радикально переживає заповідь любові до ближнього. Любові, в якій готова віддати життя за своїх друзів. Так, як і сотні, тисячі, мільйони молодих людей, які волонтерять, захищають, борються на різних фронтах ― гуманітарних, культурних, освітніх, інформаційних.
Це також робить і європейська молодь, яка мобілізувалася задля солідарності і допомоги. Це ― вияв любові до ближнього, це ― жива віра.
“Українська молодь є гарантією Європи”
В апостольському постсинодальному листі Christus Vivit Папа Франциск говорить, що молодь ― наше сьогодні. Молодь ― сьогодні Церкви.
Українська молодь є сьогоденням не тільки своєї держави і Церкви, а майбутнім України і Європи. Є гарантією Європи ― її сьогодні і завтра.
Українська молодь є живим щитом в обороні правди, живим муром між добром і злом.
І цей феномен української молоді, яка повстала проти зла, вартий того, щоб в очах європейської молоді бути оціненим і наслідуваним.
